Філософські концепти

Інші групи

Вибрані статті по групі "Філософські концепти"

Філософські концепти в мистецтві охоплюють ідеї, які пояснюють природу художньої творчості, сенс естетичного досвіду та взаємозв’язок людини з культурою. Вони дозволяють аналізувати мистецтво не лише як зовнішню форму, але й як прояв філософських рефлексій, що стосуються життя, моральних цінностей, свідомості та сприйняття світу. Через філософські концепти художники досліджують питання буття, краси, істини та етики, формуючи власну концептуальну мову в творах. Ця група концептів включає аналіз різних філософських шкіл та напрямків — від античної естетики і мистецтвознавчих трактатів епохи Відродження до сучасної феноменології та постмодерністських підходів. Філософські концепти допомагають зрозуміти, як культурні ідеї та мисленнєві парадигми впливають на художню практику, як образи стають носіями філософського сенсу, а композиційні та стилістичні рішення твору — способом вираження абстрактних ідей. Розуміння філософських концептів важливе для студентів, дослідників та викладачів мистецтва, оскільки дозволяє глибше оцінювати твори та їхній культурний і духовний контекст. Вивчення таких концептів розширює уявлення про естетику, взаємозв’язок мистецтва та людської свідомості, а також розкриває внутрішні структури смислу, закладені в художніх текстах, живописі, скульптурі та медіа.
Сім кольорів веселки в йозі Сім кольорів веселки: відповідність чакрам та їх значення в йогічній традиції Нотатка час читання: 19хв. (3703 слів) Веселка в йозі — це не просто спектр кольорів, а мапа внутрішніх станів свідомості. Кожен колір відповідає певній чакрі та емоційному рівню, від фізичної стабільності до духовного пробудження. У цій статті ви дізнаєтесь, як працюють 7 (і сучасна 8-ма) чакри, як кольори впливають на психіку та як застосовувати їх у медитації й творчості. Арт-терапія Метафізика Мотивація Розвиток Символ Момент до впізнавання у феноменології - На Захід, Дж. Поллок, 1934 Момент до впізнавання: як картина оприсутнюється у свідомості глядача Есе час читання: 30хв. (5902 слів) У традиційній естетиці питання сприйняття живопису найчастіше формулювалося через категорії зображення, значення та інтерпретації. Картина розглядалася як носій смислів, які глядач має розпізнати, прочитати або пояснити. Однак феноменологія мистецтва радикально зміщує акцент: її цікавить не те, що означає картина, а як вона з’являється у свідомості — яким чином відбувається первинна подія її даності. Ця стаття присвячена тому, що можна назвати моментом до впізнавання — допредикативному, доконцептуальному етапу естетичного досвіду, в якому картина ще не стала «образом чогось», ще не зведена до сюжету, символу або іконографічної формули. Саме цей момент є ключовим для феноменології, адже тут відкривається не інтерпретований об’єкт, а живий спосіб його явлення. Феномен Феноменологія Досвід незрозумілого в живописі - Фальшиве дзеркало, Р. Магрітт Коли картина чинить опір: феноменологія незрозумілого в живописі Есе час читання: 48хв. (9583 слів) Незрозумілість у живописі не є ознакою провалу або відсутності сенсу. Навпаки, вона стає умовою для глибшого естетичного досвіду, який розгортається у межах тілесного, часово розтягнутого споглядання. Феноменологія, від Гусерля до Мерло-Понті, показує, що інтенціональність свідомості зазнає випробування, коли об’єкт не стабілізується: предмет вислизає, контури коливаються, колір стає силою, а перспектива розпадається. Феномен Феноменологія Метафізичний живопис: Пісня любові, Дж. де Кіріко Метафізичний живопис Джорджо де Кіріко Есе час читання: 41хв. (8009 слів) Есе про метафізичний живопис Джорджо де Кіріко як особливу онтологію образу. Порожні міські площі, манекени без облич, дивні предмети та зупинений час розглядаються не як символи, а як досвід зіткнення з таємницею реальності. Творчість де Кіріко осмислюємо у філософському, екзистенційному контексті, що дозволяє побачити її тривалу актуальність у XXI столітті. Метафізика Метафізичний трикутник - Феноменологія фону, Дж. Кіріко Порожнеча, що дивиться: феноменологія фону в живописі Есе час читання: 23хв. (4487 слів) Есе про феноменологічну тональність фону в живописі як активного елементу художнього досвіду. Від сакрального золота візантійської ікони до радикальної порожнечі модернізму і фрагментації постмодерну фон розглядається не як другорядне тло, а як горизонт явлення образу. Через поняття інтенційності, тілесного сприйняття, порожнечі та гайдеґґерівської відкритості буття показано, як фон формує спосіб бачення, залучення глядача і екзистенційний тон живопису. Феномен Феноменологія Час у феноменології - Зачарований часом (La Durée poignardée) Рене Магріт Час, що зупинився, і час, що триває: феноменологія живописного часу Логнрід час читання: 31хв. (6180 слів) У статті досліджується проблема часу в живописі з позицій феноменології. Виходячи з кантівського розуміння часу як апріорної форми внутрішнього чуття, простежується трансформація цього поняття у феноменології Едмунда Гусерля, де час постає як структура свідомості, а також у фундаментальній онтології Мартіна Гайдеггера, для якого часовість є горизонтом буття. Особливу увагу приділено тілесному виміру часу в феноменології Мерло-Понті та концепції пережитої тривалості й пам’яті у творчості Марселя Пруста. Живопис аналізується як особлива форма часової даності, в якій зупинка образу не заперечує тривалості, а відкриває її новий режим. На прикладі творів Веласкеса, Вермеєра, Ван Гога, Сезанна, Далі та Гоппера показано, що картина не репрезентує час безпосередньо, а актуалізує його в досвіді глядача. Живопис постає як феномен згорнутого, пережитого часу, що щоразу заново здійснюється в акті споглядання. Феномен Феноменологія Альбрехт Дюрер: Автопортрет у віці двадцяти восьми років Альбрехт Дюрер: образ, алегорія і смислові коди Логнрід час читання: 26хв. (5127 слів) Стаття присвячена аналізу символізму в творчості Альбрехта Дюрера в контексті культури Північного Відродження. Розглядаються алегоричні постаті, числова й геометрична символіка, тваринні образи, архітектура та простір як носії смислу, а також роль авторської свідомості у формуванні візуальної мови митця. Особливу увагу приділено гравюрі «Меланхолія I» як концентрованому вираженню інтелектуального і символічного мислення Дюрера. Образ Смисл Образ і поняття в естетиці: Меланхолія Дюрера Образ і поняття: межі естетичної репрезентації Логнрід час читання: 35хв. (6867 слів) Стаття присвячена проблемі мистецтва як простору між образом і поняттям, зокрема в контексті естетичної репрезентації. Аналіз ведеться від античних концепцій мімесису у Платона та Аристотеля, через Баумгартена та Канта, до Гегеля, Шеллінга і сучасних філософських підходів ХХ століття, включаючи феноменологію, герменевтику, структуралізм і постструктуралізм. Образ Поняття Феноменологія філософія мистецтва Шеллінга Мистецтво як одкровення Абсолюту: філософія мистецтва Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга Логнрід час читання: 34хв. (6682 слів) Стаття присвячена системному аналізу філософії мистецтва Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга, у якій мистецтво постає центральним органоном філософії та привілейованим способом явлення істини. Розглянуто натурфілософські та трансцендентальні передумови шеллінґівської естетики, вчення про Абсолют і філософію тотожності, поняття генія, ієрархію мистецтв і роль поезії, а також значення міфології як первісної форми самовиявлення духу. Показано актуальність цієї концепції для сучасного розуміння мистецтва як онтологічної події смислу. Абсолют Метафізика Вільям Блейк Вільям Блейк: композиція, міфопоетка та естетика живопису Логнрід час читання: 39хв. (7685 слів) Стаття пропонує комплексний аналіз живописної системи Вільяма Блейка, позиціонуючи його творчість у контексті візуальної культури пізнього XVIII — початку XIX століття та водночас виходячи за рамки усталених інтерпретацій романтизму. Центральною тезою дослідження є розгляд уяви як фундаментальної гносеологічної категорії, що визначає не лише художню мову Блейка, але й структуру його авторської космогонії. Показано, що візіонерський принцип, який художник проголошує основою пізнання, зумовлює відмову від природної оптики, матеріальної тілесності та просторової перспективи на користь метафізичної моделі образотворення. Живопис Метафізика Розвиток Творчість Антихрист Антихрист, його образ та інтерпретація Логнрід час читання: 18хв. (3521 слів) Аналіз образу Антихриста у середньовічному живописі як ключового символу європейської духовної культури. Розглянуто богословські, естетичні та психологічні аспекти теми на прикладі фресок Джованні да Модена, Вітале ді Альмо дель Каваллі та мініатюри з Liber Floridus. Середньовічна іконографія Антихриста формує три засадничі принципи подальшого розвитку теми — імітаційність, публічність і моральну дидактику, які згодом еволюціонують у гуманістичне осмислення зла доби Відродження. Образ Сакральний живопис Символ Чотири благородні рослини - Ластівка і лотос - Муксі Чотири благородні рослини та символіка квітів у східному живописі Логнрід час читання: 32хв. (6264 слів) У мистецтві Сходу квіти ніколи не були лише декоративним елементом. Вони постають як носії філософських ідей, релігійних уявлень і культурних кодів. Живопис Китаю, Японії, Кореї, В’єтнаму та інших країн Сходу демонструє особливу семантику флори: кожна квітка є знаком, що відкриває глибші смисли, від моральних чеснот до космологічних принципів. У цій статті ми проаналізуємо ключові символи квітів у східному живописі, простежимо їхні релігійно-філософські витоки та естетичні інтерпретації, а також розглянемо взаємодію традиції й новаторства. Живопис Мистецтво Сходу
1 2