-
Сім кольорів веселки: відповідність чакрам та їх значення в йогічній традиції
Веселка в йозі — це не просто спектр кольорів, а мапа внутрішніх станів свідомості. Кожен колір відповідає певній чакрі та емоційному рівню, від фізичної стабільності до духовного пробудження. У цій статті ви дізнаєтесь, як працюють 7 (і сучасна 8-ма) чакри, як кольори впливають на психіку та як застосовувати їх у медитації й творчості.
2 Лютого, 2026
-
Момент до впізнавання: як картина оприсутнюється у свідомості глядача
У традиційній естетиці питання сприйняття живопису найчастіше формулювалося через категорії зображення, значення та інтерпретації. Картина розглядалася як носій смислів, які глядач має розпізнати, прочитати або пояснити. Однак феноменологія мистецтва радикально зміщує акцент: її цікавить не те, що означає картина, а як вона з’являється у свідомості — яким чином відбувається первинна подія її даності.
Ця стаття присвячена тому, що можна назвати моментом до впізнавання — допредикативному, доконцептуальному етапу естетичного досвіду, в якому картина ще не стала «образом чогось», ще не зведена до сюжету, символу або іконографічної формули. Саме цей момент є ключовим для феноменології, адже тут відкривається не інтерпретований об’єкт, а живий спосіб його явлення.
31 Січня, 2026
-
Оптичні ілюзії у живописі Мауріца Ешера
Стаття присвячена аналізу феномену оптичного обману у творчості Мауріца Корнеліса Ешера як цілісної естетичної парадигми, що поєднує мистецтво, математику та науку про зорове сприйняття. Метою дослідження є виявлення механізмів, за допомогою яких Ешер трансформує оптичну ілюзію з декоративного прийому у фундаментальну художню стратегію, здатну поставити під сумнів класичні уявлення про простір, перспективу та когнітивну узгодженість образу.
29 Січня, 2026
-
Коли картина чинить опір: феноменологія незрозумілого в живописі
Незрозумілість у живописі не є ознакою провалу або відсутності сенсу. Навпаки, вона стає умовою для глибшого естетичного досвіду, який розгортається у межах тілесного, часово розтягнутого споглядання. Феноменологія, від Гусерля до Мерло-Понті, показує, що інтенціональність свідомості зазнає випробування, коли об’єкт не стабілізується: предмет вислизає, контури коливаються, колір стає силою, а перспектива розпадається.
25 Січня, 2026
-
Метафізичний живопис Джорджо де Кіріко
Есе про метафізичний живопис Джорджо де Кіріко як особливу онтологію образу. Порожні міські площі, манекени без облич, дивні предмети та зупинений час розглядаються не як символи, а як досвід зіткнення з таємницею реальності. Творчість де Кіріко осмислюємо у філософському, екзистенційному контексті, що дозволяє побачити її тривалу актуальність у XXI столітті.
24 Січня, 2026
-
Порожнеча, що дивиться: феноменологія фону в живописі
Есе про феноменологічну тональність фону в живописі як активного елементу художнього досвіду. Від сакрального золота візантійської ікони до радикальної порожнечі модернізму і фрагментації постмодерну фон розглядається не як другорядне тло, а як горизонт явлення образу. Через поняття інтенційності, тілесного сприйняття, порожнечі та гайдеґґерівської відкритості буття показано, як фон формує спосіб бачення, залучення глядача і екзистенційний тон живопису.
21 Січня, 2026
-
Інвестиції 2026 року, які не зможе замінити ШІ
У світі, де штучний інтелект генерує мільйони зображень щодня, справжню цінність мають речі, які неможливо скопіювати. Оригінальні картини художників стають не лише культурним надбанням, а й інвестиційним активом, що зберігає вартість, захищає від інфляції та не замінюється ШІ. У цій статті — про інвестиції 2026 року, де мистецтво займає ключове місце.
5 Січня, 2026
-
Час, що зупинився, і час, що триває: феноменологія живописного часу
У статті досліджується проблема часу в живописі з позицій феноменології. Виходячи з кантівського розуміння часу як апріорної форми внутрішнього чуття, простежується трансформація цього поняття у феноменології Едмунда Гусерля, де час постає як структура свідомості, а також у фундаментальній онтології Мартіна Гайдеггера, для якого часовість є горизонтом буття. Особливу увагу приділено тілесному виміру часу в феноменології Мерло-Понті та концепції пережитої тривалості й пам’яті у творчості Марселя Пруста.
Живопис аналізується як особлива форма часової даності, в якій зупинка образу не заперечує тривалості, а відкриває її новий режим. На прикладі творів Веласкеса, Вермеєра, Ван Гога, Сезанна, Далі та Гоппера показано, що картина не репрезентує час безпосередньо, а актуалізує його в досвіді глядача. Живопис постає як феномен згорнутого, пережитого часу, що щоразу заново здійснюється в акті споглядання.
4 Січня, 2026
-
Альбрехт Дюрер: образ, алегорія і смислові коди
Стаття присвячена аналізу символізму в творчості Альбрехта Дюрера в контексті культури Північного Відродження. Розглядаються алегоричні постаті, числова й геометрична символіка, тваринні образи, архітектура та простір як носії смислу, а також роль авторської свідомості у формуванні візуальної мови митця. Особливу увагу приділено гравюрі «Меланхолія I» як концентрованому вираженню інтелектуального і символічного мислення Дюрера.
31 Грудня, 2025
-
Образ і поняття: межі естетичної репрезентації
Стаття присвячена проблемі мистецтва як простору між образом і поняттям, зокрема в контексті естетичної репрезентації. Аналіз ведеться від античних концепцій мімесису у Платона та Аристотеля, через Баумгартена та Канта, до Гегеля, Шеллінга і сучасних філософських підходів ХХ століття, включаючи феноменологію, герменевтику, структуралізм і постструктуралізм.
25 Грудня, 2025
-
Мистецтво як одкровення Абсолюту: філософія мистецтва Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга
Стаття присвячена системному аналізу філософії мистецтва Фрідріха Вільгельма Йозефа Шеллінга, у якій мистецтво постає центральним органоном філософії та привілейованим способом явлення істини. Розглянуто натурфілософські та трансцендентальні передумови шеллінґівської естетики, вчення про Абсолют і філософію тотожності, поняття генія, ієрархію мистецтв і роль поезії, а також значення міфології як первісної форми самовиявлення духу. Показано актуальність цієї концепції для сучасного розуміння мистецтва як онтологічної події смислу.
15 Грудня, 2025
-
Вільям Блейк: композиція, міфопоетка та естетика живопису
Стаття пропонує комплексний аналіз живописної системи Вільяма Блейка, позиціонуючи його творчість у контексті візуальної культури пізнього XVIII — початку XIX століття та водночас виходячи за рамки усталених інтерпретацій романтизму. Центральною тезою дослідження є розгляд уяви як фундаментальної гносеологічної категорії, що визначає не лише художню мову Блейка, але й структуру його авторської космогонії. Показано, що візіонерський принцип, який художник проголошує основою пізнання, зумовлює відмову від природної оптики, матеріальної тілесності та просторової перспективи на користь метафізичної моделі образотворення.
7 Грудня, 2025
